Рецензия на «Очень вредные советы-3» (Николай Сысойлов)

Спасибо, Николай за Ваши вредные советы! Надо с внуками держать ухо востро... С улыбкой.

Татьяна Темнышева   22.11.2025 13:41   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Гагаузу гость - награда» (Николай Сысойлов)

Уважение и благодарность Николаю за переводы! Он обогатил литературу ими, подарил возможность читателям знакомиться с произведениями нашего времени.
Пусть и семья знает о нашей благодарности и уважении к его труду!

Народ Гагаузии достоин уважения и восхищения тоже. Любовь к своей культуре, к самостоятельности своей страны - пример другим народам. Быть носителем и защитником своего языка и культуры - это высоко и гордо, это достойно подражания и поддержки!

Нина Плаксина   25.09.2025 12:18   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Гагаузу гость - награда» (Николай Сысойлов)

В том числе и благодаря произведениям этого талантливейшего автора - Николая Сысойлова - больше людей на планете узнают о маленьком православном тюркском народе - гагаузах.
Являясь представителем этого народа могу с уверенностью сказать, что каждое слово автора соответствует действительности.
Огромная благодарность Николаю за его поэтические посвящения .

Оксана Дмитриевна Новак   25.09.2025 08:33   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Леди Гага в Гагаузии» (Николай Сысойлов)

Николай давно не отвечает на рецензии. Хочется верить, что с автором всё в порядке, и он будет ещё нас радовать своими новыми произведениями.
Выражаю огромную благодарность от всех гагаузов, как представитель этого народа, за поэтические посвящения!!!
Эти посвящения ,- бесспорно талантливые, прекрасные, юмористические, - останутся навсегда в памяти гагаузского народа.
Николай, где бы Вы ни были, посылаю Вам свет и любовь, и благодарность от всех гагаузов.

Оксана Дмитриевна Новак   25.09.2025 08:27   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Безумная страсть, верлибр-речитатив, формат А4» (Николай Сысойлов)

В жизни Поэта бывает миг,
Когда в душе качнется материк,
Строфа обретает упругий объем
И любовный спад встает на подъем.

Емельянов-Философов   13.09.2025 21:46   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Леди Гага в Гагаузии» (Николай Сысойлов)

Шикарно! У нас в Яхроме (это Московская область!) есть парочка гагаузов. Как - то выпивал с ними, вот они и "раскололись", а до того я и не знал. Просто ведь Ваня и Лёша, поди разбери.

Виктор Байгужаков   05.09.2025 10:18   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «5-12-Александр Блок. У тебя на шее, Катя - рус-укр» (Николай Сысойлов)

Что это такое я прочитал? С ума сойти! Надо было ещё на Суахили поэму Блока перевести.

Виктор Байгужаков   05.09.2025 10:12   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «12-12-Александр Блок - Вдаль идут - на рус-укр» (Николай Сысойлов)

Я Ваш перевод конкретно подправил, сам пишу стихи.

***

Чорний вечір.
Білий сніг.
Вітер, вітер!
Людина валиться з ніг.
Вітер, вітер –
На всім божім світі!

Завиває вітер
Білий сніжок.
Під сніжком – льодок.
Слизько, важко,
Ледве ступиш крок -
Впадеш, бідолашко!

Між будинками, знадвору,
Почепили канат.
На канаті плакат:
«Вся влада Установчим Зборам!»
Бабуся убивається – плаче,
Не зрозуміє, що значить,
Чому на такий плакат
Скільки краму вжито?
Стільки б для голих і босих хлоп'ят
Можна б онуч наробити!

Бабуся, мов курка, щулиться,
Ледь кучугуру змогла перемахнуть.
— Ох, Матінко-Заступнице!
— Ох, більшовики у могилу зведуть!

Вітер шмагає!
І мороз проймає до сліз!
І буржуй собі ховає
На перехресті в комір ніс.

А це ще хто? – патлате, враже,
Та упівголоса каже:
— Зрадники!
Гине Росія!
Можливо письменник –
Витія…

А ондечки - у рясі,
Ховає в торбі хліб…
Чого розсумувався,
Товаришу піп?…

А колись, бувало,
Пузом пер, гей-гей!
І хрестом сіяло
Пузо на людей.

Он пані у каракулі
До іншої звернулась:
— Ох, ми плакали, плакали...
Посковзнулась
І – лясь – простягнулась!

Ай, ай!
Тягни, піднімай!

Вітер бідовий,
І злий як кат.
Крутить подоли,
Перехожих косить.
Рве, мне і носить
Великий плакат:
«Вся влада Установчим Зборам!»
І слова доносить:

…І у нас були збори...
…Отут, поруч, надворі…

…Обговорили –
І ухвалили:
Десятка – на час. За ніч – четвертак …
Отак...
…І менше ні з кого не брати…
…Гайда спати...

Пізній вечір.
Порожня вулиця.
Один бурлака
Сутулиться,
Здригаються плечі…

Агов, сердешний!
Підходь –
Поцілуєшся?

- Хліба!
Поїсти треба!
- Проходь!

Чорне-чорнісіньке небо...
Змерзла і змучена плоть..

- Хліба!
На Бога, хліба!
- Тікай-но!

Злоба, чорна, невпинна,
Пече й палає…
Збуджена злоба,
Священна й сильна…

Товаришу!
Будь пильним!
***

Гуляє вітер, літає сніг.
Ідуть дванадцять чоловік.

Рушниць на плечах ремені,
Навкруг – вогні, вогні, вогні…

В зубах цигарка, плаский картуз,
На спину б треба бубновий туз!

Свобода, свобода,
Гей, гей, без хреста!

Тра-та-та!

Холодно, товариші, холодно!

— А Ванька з Катькою – в шинку...
— Керенки в неї в чобітку...

— Ванюха й сам багатий, гад..
— Був наш Ванько, тепер солдат!

— Ну, сучий син, Ванько, буржуй,
— Мою ж бо, спробуй, поцілуй!

Свобода, свобода,
Ох, ох, без хреста!
- Ванько і Катря близ кута...
- Що близ кута?
Тра-та-та...

Навкруг – вогні, вогні, вогні…
Риплять рушничні ремені…

Революційний тримайте крок!
Ворог не спить, готує наскок!

Бери гвинтівку, не боягузь!
Пустімо кулю в Священну Русь –

Забобонну!
Старожитню!
Товстозаду!
Гей, гей, без хреста!

Тра-та-та!
***
Як пішли всі наші хлопці
До Червоних лав служити –
До Народних лав служити –
Головою наложити!

Ох ти горе-ненько,
Солодкеє життя!
Гвинтівочка австрійська,
Пальто - саме дрантя!

Ми на горе всім буржуям
Світовий вогонь роздуєм,
Світовий вогонь в крові –
Господи благослови!

***
Сніг летить, лихач кричить,
Ванька з Катькою летить –
Над голоблями ліхтарик
Електричний миготить…
- Ах, ах, тікай -–
Дорогу звільняй!

У шинельці він солдата,
Пика хвацька й дурнувата,
Крутить, крутить чорний вус,
Та фіглює,
Часу не марнує!

Ось іванко – плечі вшир!
Тепла шапка набакир!
Катрю-дурку обіймає,
Умовляє…

Та - давай-но реготать,
Зубки перлами блищать…
Ах, Катрусю, ти, Катрусю,
Товстопикая!

На твоїй на шиї, Катре,
Шрам від гострого ножа.
Під грудьми твоїми, Катре,
Є подряпина-свіжак!

Ех, ех, поскачи,
Ніжками подрібочи!

У мереживах ходила –
Походи ще, походи!
З офіцерами блудила –
Поблуди ще, поблуди!

Ех, ех, поблуди!
Що ж попереду, гляди?

Пам’ятаєш офіцера –
Від ножа він не утік…
Чи забула все, холеро?!
Пам'ять - мов дірявий міх?!

Ех, ех, пригадай,
З ким була, розповідай!

Гетри сірі ти носила,
Їла панський шоколад.
Спершу юнкерів любила -
Вже згодився і солдат?

Гей, гей, согріши!
Буде легше для душі!

***

…Назустріч знов несеться вскач,
Летить, спішить, кричить лихач…

Стій, стій! Андрюхо, переймай!
Петрухо, ззаду забігай!...

Трах-тарарах-тах-тах-тах-тах!
До неба звився сніжний прах!...

Лихач з Ваньком тікають вдвох…
Іще разок! Зведи курок!

Трах-тарарах! Ти будеш знати,
Як дівчину чужу займати!..

Утік, паскуда! Постривай,
Тебе уб'ю я завтра, знай!

А Катерина що? - В крові!
Свинцева куля в голові!

Що, Катько, рада?.. Ні, мовчить...
Хай, падло, на снігу лежить!

Революційний тримайте крок!
Ворог не спить, готує наскок!

***

Знов дванадцять йдуть, рушниці
Дулами поза плечем.
А у бідного убивці
На душі немов пече.

Крок прискорив, сердце мліє,
І обличчям мов закляк.
Хустку замотав на шиї –
Не оговтався ніяк.

— Петре, що ж ти зажурився?
— Ти чого оторопів?
— Чом, сердега, похилився,
Чи ти Катрю пожалів?

— Ох, товариші рідненькі,
Тую дівку я кохав…
В нічки чорні та хмільненькі
Насолоду з нею мав…

Через пристрасті шалені
У палких її очах,
Через родимку рожеву
Біля правого плеча,
Зопалу згубив, дурненний…
Згасла Катрина свіча... ах!

— Іч, мурло, завів шарманку,
Бабські нюні розпустив?
— Що ти, душу з лихоманки
Вивернути захотів?!
— Ти тримайся ж до пуття!
— Контролюй свої чуття!

Не такий тут час, Петрухо,
Щоби сум плекати твій!
Нам не так ще буде туго,
Ну ж бо, друже дорогий!

Крок Петруха сповільняє,
На обличчя прояснів…

Він голівку підіймає,
Знову він повеселів.

- І - їх! І - їх!
Нам розважитись не гріх!

Всі пани нехай тремтять,
Розпочнем їх грабувать!

Льохі відчиніть, ворота,
Бо гуляє вся голота!

***
Ох ти горе-горенько!
Смуток допіка!
Наче смерть лиха!

Ось я час швидкий
Проведу, проведу…

Як я тім’ячко
Почешу, почешу…

Як насіннячка
Погризу, погризу…

Як я ножичком
Різону, різону!...

Ти лети, буржую, пір'ячком!
Вип'ю всю до дна кровиночку
За коханую,
Чорнобривочку…

Упокій, господи, душу убієнної твоєї раби…

Сумно!
***

Не чути галасу міського,
І невська вежа мов німа,
І вже нема городового –
Гуляйте, хлопці, без вина!

Стоїть буржуй на перехресті,
Сховавши в комір змерзлий ніс.
Паршивий пес з жорсткою шерстю
Став поруч, підібгавши хвіст.

Стоїть буржуй, як пес огидний,
Питанням скулившись німим.
І світ старий, мов пес безрідний,
Хвіст підібгавши, став за ним.

***
Розігралась хуртовина,
Ой, пурга, лиха пурга!
Світу білого не видно,
Грузнуть чоботи в снігах!

Сніг воронкою скрутився,
Білим стовпчиком завився…

- Ох, пурга страшенна, Спасе!
- Петре! Не бреши! Отямся!
Врятував тебе хоч раз
Золотий іконостас?
Ну, ти, друже, й не свідомий,
Краще поміркуй, сірома, –
Ще не змив із рук ти крові
Від загиблої любові?
- Крок тримай революційний!
Близько ворог реакційний!

Вперед, вперед, вперед,
Тримай міцніш багнет!

***
От і йдуть без імені святого –
Всі дванадцять – вдаль.
І на все готові,
І нічого їм не жаль.

Їхні кулі та багнети
Вцілять ворога в снігах…
У провулочках півмертвих,
Де нуртує зла пурга…
Скрізь – небачені замети:
Вліз - і вгрузне вся нога…

Кров’ю б’ється
В очі стяг.

Чути кроки
По снігах!

Ворог встав вже
До атак.
Завірюха б'є їм в очі,
Дні і ночі
В серці лють!..

Звільнивсь від пут
Трудящий
Люд!

Вперед, вперед,
До бою багнет!

***

В даль ідуть державним шляхом…
— Хто там стогне? Хто реве?
Вітер це з червоним стягом
Розігрався, крутить, рве.

На шляху – замет холодний.
— Хто в заметі – не мовчи! -
Лиш позаду пес голодний
Шкандибає і скавчить…

— Відчепись ти, шолудивий,
Я багнетом проколю!
Світ старий – мов пес паршивий;
Провалися,- розіб'ю!

.. Шкірить зуби – вовк огидний –
Хвіст піджав – не відстає –
Світ голодний, пес безрідний…
— Відгукнися, хто іде?

— Хто іде з червоним стягом?
- Хто в пітьмі мелькає там?!
— Хто ховається зі страхом
За будинки поміж брам?

— Все одно, тебе знайду я,
Краще здайся-но живцем?
— Гей, ти хто? Виходь-но, чуєш?
Ні - стріляти розпочнем!

Трах-тах-тах! – відлуння дике
Між будинків сіє жах..
Лиш пурга скаженим сміхом
Заливається в снігах…

Трах-тах-тах!
Трах-тах-тах!

… Так і йдуть державним шляхом –
Пес позаду крізь мороз.
На чолі – з кривавим стягом,
Крізь збентеженість століть,
Крізь розгубленість страхіть,
В ніжнім співі хуртовиннім,
Сніжним розсипом перлинним,
У вінку з троянд іде
Ісус Христос, перед веде.

Надточей Максим   24.07.2025 23:17   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Мы чтим и помним!» (Николай Сысойлов)

Какое замечательное произведение!!! Браво,ПОЭТУ!
И величайшее уважение.

Клавдия Андреева   25.05.2025 07:44   •   Заявить о нарушении

Рецензия на «Лина костенко-дворы кружатся завирухой астр-на рус» (Николай Сысойлов)

Какое красивое стихотворение Лины Костенко! А вот мой украинский перевод белорусской песни на стихи Геннадия Буравкина: https://stihi.ru/2023/01/06/6505

Кирилл Грибанов   19.12.2024 18:23   •   Заявить о нарушении