Рецензия на «паранойка» (Дмитрий Тихонов)
offtopicnah
... коли-небудь,
на засніженному летовищі
комусь із них пригадаються всі їхні лекції,
берлинське радіо і мости через віслу.
"добре, - подумає він, - добре.
то були незлі часи - наші продажні 60-ті.
нас вела за собою любов.
любов виривала нам наші гланди,
як виривають слухавки з вуличних телефонів.
поезія пишеться горлом,
але це горло безнадійно застуджене."
за всіма законами літератури,
за всіма умовами підписаних ними контрактів
вони справді боролись за свободу.
свобода, як відомо, вимагає,
щоби за неї боролись -
в окопах, лісах
і на сторінках незалежної преси.
говорячи про поезію,
пом"янемо всіх тих, хто залишився
на пляжах і вуличках старих-добрих 60-х,
всіх тих, хто не пройшов до кінця курс реабілітації
і над ким дотепер пропливають хмари,
що своєю структурою нагадують американські верлібри.
пом"янемо іх,
оскільки те, що ви називаєте
часом,
нагадує звичайну бойню,
де кишки випускаються просто тому,
що це має робитись
саме тут.
і виживають після цього хіба що продажні поети
з легенями
розірваними від любові.
(с) с.ж.
що там з партією синіх?) в окопах, лісах і на сторінкаХ незалежної преси..
Умkа 07.12.2003 19:14 •
Заявить о нарушении
+
добавить замечания
це просто день, що врубується в простір
це просто день - весь твій, мов "аусвайс"
це під оркестру скрип невдалий ростом
танцює бомж подібне щось на вальс
брудні платформи, потяги, і пиво
і привокзальний збуджений майдан
де в електричках гамірним напливом
зника чергова доза громадян
де доокола на дахах похилих
шумливо-гучно всілися граки -
трибуною втамовують, як хмільно
танцює харків - місто байстрюків
це просто день, що розчинився в зливі
був просто день за смугами дощів
і голуби - сполохані й лякливі -
блакитні душі вмерлих тут бомжів.
(с)
Умkа 07.12.2003 19:25
Заявить о нарушении
@stihistat
